- Центр супроводу пацієнта
- Поліклінічний СП
- СП Клініко-морфологічних досліджень
- СП Медичної діагностики та роботи з НСЗУ
- СП Променевої діагностики
- СП Променевої терапії
- СП Оперативної онкології та інноваційних методів лікування
- СП анестезіології та реанімації з палатою інтенсивної терапії
- СП Клінічної онкології
- СП Інфекційного контролю
- СП Медичного забезпечення
- СП Діагностичної гістопатології
1. Медико-статистичне забезпечення
- Єдина система збору, зберігання та передачі інформації.
- Централізований аналіз даних профільних закладів.
- Формування та підтримка єдиного медінформаційного простору.
- Обробка інформації для КАНЦЕР-РЕЄСТРУ.
- Щоквартальний аналіз діяльності служби.
2. Підзвітність та контроль
- Подання звітності до НСЗУ, МОЗ, обласного архіву.
- Контроль дотримання стандартів статистики.
- Методична допомога закладам щодо звітності.
3. Організаційно-методична робота
- Планування роботи служби.
- Виконання національних та регіональних програм.
- Підвищення кваліфікації, атестація фахівців.
- Впровадження нових технологій.
4. Документаційне забезпечення
- Облік вхідної/вихідної документації.
- Архівування медичної документації.
- Доступ до публічної інформації.
- Електронна черга в онкоцентрі.
- Інформація з Пенсійного фонду.
4. МІС та HEALTH-24
- Консультації щодо функціонування МІС.
- Підключення та підтримка роботи системи.

Діагностичні обстеження
1. Езофагогастродуоденоскопія (Гастроскопія)
- Огляд стравоходу, шлунка і 12-палої кишки.
- Виявлення запалень, поліпів, пухлин.
- Біопсія при підозрі на рак.
- Щорічне обстеження для груп ризику: хронічні гастрити, стравохід Баррета, поліпи, резекція шлунка.
2. Колоноскопія
- Діагностика товстої та прямої кишки.
- Виявлення поліпів, пухлин, кровотеч.
- Біопсія та видалення поліпів одразу під час процедури.
- Скринінг після 50 років або при спадковому ризику.
3. Бронхоскопія
- Огляд трахеї, бронхів, біфуркації.
- Виявлення пухлин, обструкцій, інфекцій.
- Збір матеріалу: біопсія, змиви, пункції.
- Показання: кашель >3 тижнів, зміни на рентгені, кров у мокроті, підозра на пухлину.
Ультразвукова діагностика (УЗД) в онкології
Можливості:
- Виявлення пухлин, метастазів, стадіювання.
- Контроль ефективності лікування.
- Біопсія під візуальним контролем.
Розширені методики:
- Еластографія – диференціація утворів.
- Доплерографія – аналіз васкуляризації пухлин.
- Fusion Imaging – поєднання УЗД з КТ/МРТ для точності.
Переваги:
- Апаратна база експертного класу.
- Профільні фахівці.
- Мультидисциплінарний підхід (онколог + УЗД-лікар).
- Безпека, точність, швидкий результат.
Езофагогастродуоденоскопія
Гастроскопія (медичний термін — езофагогастродуоденоскопія) — це візуальний огляд слизової оболонки стравоходу, шлунка і тонкої кишки (дванадцятипалої кишки). Дослідження виконують за допомогою спеціального гнучкого оглядового пристрою — ендоскопа.
Проводять гастросокопію для того, щоб виявити або виключити будь-які відхилення від норми.
Виявлення змін ШКТ
Лікар вводить ендоскоп через рот і стравохід у шлунок і дванадцятипалу кишку. На кінці ендоскопа є відеокамера. Світло дозволяє добре оглянути стравохід і шлунок зсередини. Зображення з камери передається на екран. Таким чином, за допомогою гастроскопії фахівець виявляє практично всі аномалії стравоходу та шлунка. Крім того, лікар може виявити або виключити певні захворювання тонкого кишківника, оскільки оглядає і першу частину дванадцятипалої кишки.
У нашому центрі працюють фахівці з великим досвідом проведення ендоскопічних досліджень. Ви можете звернутися до нас для лікування простих і складних захворювань шлунка, кишківника, печінки, стравоходу, жовчовивідних шляхів і підшлункової залози.
Проведення гастроскопії дозволяє виявити новоутворення і гістологічно встановити їх природу. Завдяки цьому обстеженню злоякісні пухлини шлунково-кишкового тракту знаходять на ранніх стадіях — жоден з інших методів дослідження не дає такої можливості.
При яких симптомах призначають гастросокопію?
- Скарги на відчуття переповнення в шлунку при прийнятті звичайної кількості їжі.
- Нудота, блювота, печія, болі в животі.
- Втрата апетиту, різке зниження маси тіла, анемія.
- Порушення ковтання їжі.
Якщо ви відчуваєте будь-який дискомфорт в області, де знаходиться шлунок, або у вас з’явилися болі (постійні або періодичні), вам потрібно обов’язково пройти гастроскопію. Вкрай важливо, що гастроскопія дозволяє виявити захворювання, які можуть в подальшому призвести до раку. Це означає, що наші пацієнти своєчасно починають лікування, що дає можливість уникнути небезпечної хвороби.
Ви повинні проходить планове обстеження щорічно, якщо належите до групи ризику.
Фактори ризику:
- хронічний атрофічний гастрит;
- у родичів були поліпи або пухлина шлунка;
- стравохід Баррета;
- раніше виявлялися або віддалялися поліпи в шлунково-кишковому тракті;
- резекція шлунка більше 10 років тому.

Колоноскопія
КОЛОНОСКОПІЯ – це процедура, що дає можливість лікареві визначити стан та будову прямої та товстої кишки. Дослідження проводиться в ендоскопічному кабінеті. Колоноскоп (гнучкий прилад невеликого діаметру довжиною від 1,3 м до 2 м) акуратно вводиться через задній прохід та просувається по просвіту товстої кишки.
Колоноскопія призначається лікарем та проводиться для виявлення та уточнення захворювань товстої кишки, а саме: при скаргах пацієнтів на розлади у діяльності кишківника (проноси або довготривалі закрепи), виділення крові при дефекації, кровотечі, малокрів’ї (анемії) тощо. Під час проведення колоноскопії можна виявити низку змін, які перебігають безсимптомно, але мають клінічне значення, напр., поліпи, які є передраковими утворами. Це незамінний метод обстеження для діагностики онкологічних новоутворень, особливо на ранніх стадіях. Значну роль відіграє колоноскопія у програмі скринінгу раку товстої кишки, коли з метою виявлення передракових змін або пухлин на ранній стадії обстежуються безсимптомні (фактично здорові) пацієнти віком після 50 років або близькі родичі хворих з пухлинами чи поліпами товстої кишки.
Як проводиться колоноскопія
Зазвичай, процедура переноситься пацієнтом задовільно, інколи спричиняє больові відчуття. Для комфорту пацієнта та ретельності проведення процедури, обстеження може проводитися в стані медикаментозного сну. Колоноскопія в середньому триває 15-60 хвилин, проводиться в положенні пацієнта на лівому боці та на спині. Пацієнт відчуває розпирання, тиск у животі. Огляд проводиться при введені та виведені колоноскопа.
Якщо внаслідок поганої підготовки або через особливості будови товстої кишки чи станах після операцій на черевній порожнині, повний огляд усіх відділів кишечника неможливий, то призначаються неінвазивні методи обстеження (комп’ютерна томографія (КТ), іригоскопія – рентгенівське обстеження з барієвою клізмою товстої кишки).
За наявності ознак розвитку патології слизової кишки під час обстеження проводиться біопсія – відбирається зразок тканини на додатковий гістологічний аналіз під мікроскопом для підтвердження або скасування діагнозу. Біопсія дозволяє точно встановити характер патологічних змін у тканині органу та вчасно розпочати ефективне лікування. У випадку взяття біопсії лікар необов’язково думає про рак, кожна зміна стану слизової має бути підтверджена гістологічним аналізом.Під час проведення колоноскопії лікар має можливість виявити джерело кровотечі та зупинити її без додаткової операції.
За наявності поліпів, їх видаляють відразу ж при проведенні діагностичної процедури, що суттєво поліпшує стан пацієнта та виключає необхідність повторного втручання для хірургічного лікування. Інколи виникає необхідність проведення повторних колоноскопій з метою оцінки стану слизової на місці видалення поліпа, при поліпах значних розмірів або великої їх кількості. Видалення поліпів прямої та товстої кишки – важливий захід профілактики раку кишечника!
Бронхоскопія
Бронхоскопія – це один з методів діагностики стану дихальної системи.
Цей ендоскопічний метод дозволяє візуально оцінити внутрішню поверхню трахеї та бронхів, дає можливість вивчити хрящовий рельєф, оглянути біфуркацію трахеї, конфігурацію гирл та шпор бронхів, слизову оболонку, судинний малюнок, наявність харкотиння та можливість його евакуації при потребі, відсутність чи наявність новоутворів. За допомогою цього метода отримуються взірці слизової оболонки трахеї та бронхів, взірці тканини прилеглих лімфовузлів,змиви зі слизової для аналізу кліткового складу, відновлюється прохідність бронхів внаслідок обтурації просвіту харкотинням, а інколи і інородним тілом.
Мета проведення бронхоскопічного обстеження:
- оцінка будови трахеї, бронхіального дерева, їх прохідності
- оцінка стану слизової оболонки
- оцінка судинного малюнка
- оцінка бронхіальної секреції та видалення надмірної кількості харкотиння при неможливості відкашляти самостійно
для вивчення особливостей новоутвору - для вивчення ступеня обтурації просвіту бронха, локалізації новоутвору, інородного тіла, інтенсивності кровотечі
для взяття шматочка слизової оболонки, тканини новоутвору (біопсія), пункції збільшених лімфовузлів, промивних вод бронхів для дослідження.
Про бронхоскопічне обстеження
Як проводиться бронхоскопічне обстеження? Обстеження проводиться як під місцевим, так і під загальним занечуленням (стан медикаментозного сну), при потребі під час штучної вентиляції легень сидячи або лежачи відповідно. При адекватній місцевій анестезії (орошення слизової гортані та трахео-бронхіального дерева розчином лідокаїну) процедура абсолютно безболісна і досить комфортна. Повітря для дихання вистарчає т.я. просвіт трахеї значно більший діаметра апарата. Який варіант занечулення обрати вирішує лікар після бесіди з пацієнтом та його огляду.
Покази до бронхоскопічного обстеження
Які причини, при яких слід проводити бронхоскопію:
- стаж паління більше 5 років
- кашель, що триває більше з-х тижнів та важко піддається лікуванню
- порушення процесу дихання
- зміни в органах грудної клітки, виявлені при рентгенологічному обстеженні
- виявлення домішків крові в харкотинні
- хронічний бронхіт
- ателектаз
- підозра на інородне тіло або новоутвір в дихальних шляхах
- видалення харкотиння з трахео-бронхіального дерева при неадекватному кашлі (слабість діафрагми та інших м’язів грудної клітки, зниження кашлевого рефлексу та ін.), при зменшенні рухомості війчастого еітелія
- підозра або зафіксоване потрапляння їжі, вмісту шлунка в дихальні шляхи (аспірація).
























